Розгляд інформації та звернень

Політика академічної доброчесності та публікаційна етика, процедура розгляду скарг щодо їх порушень

Згідно із чинною редакцією Закону України «Про академічну доброчесність» базовими цінностями академічної доброчесності, які повністю визнає редакційна колегія наукового журналу «Історико-правовий часопис», є:

- чесність суб’єктів академічної діяльності перед собою та іншими особами;

- довіра до результатів академічної діяльності інших осіб, зокрема до того, що ці результати здобуті чесно та з дотриманням відповідних правил і стандартів;

- повага до честі і гідності своєї та інших членів академічної спільноти, цінування різноманіття думок, повага до прав інтелектуальної власності інших осіб;

- справедливість у ставленні суб’єктів академічної діяльності один до одного, зокрема створення справедливих політик закладів освіти, наукових установ, послідовне та неупереджене реагування на порушення академічної доброчесності, доброчесне оцінювання результатів академічної діяльності;

- відповідальність суб’єктів академічної діяльності перед собою, один перед одним і перед суспільством за результати своєї академічної діяльності;

- стійкість у доброчесному провадженні своєї академічної діяльності незалежно від зовнішніх і внутрішніх спонукань до порушення академічної доброчесності та від наявності чи відсутності зовнішнього контролю;

- рішучість у формуванні та утвердженні культури академічної доброчесності, сміливість у захисті академічної доброчесності в академічній діяльності.

Основними принципами академічної доброчесності є:

- пріоритетність забезпечення дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти шляхом застосування відповідних методів навчання, виховання, стимулювання і заохочення;

- відкритість інформації про правила академічної доброчесності, види порушень академічної доброчесності та відповідальність за них;

- нетерпимість (нульова толерантність) до будь-яких проявів порушення академічної доброчесності;

- повага до результатів академічної діяльності (авторства) іншої людини та непорушність прав інтелектуальної власності;

- уникнення конфлікту інтересів.

Під час створення академічного твору автор повинен дотримуватися цінностей, принципів і правил академічної доброчесності.

Якщо в академічному творі використані результати інтелектуальної творчої діяльності (текст, зображення, ідея, розробка, твердження, відомості, думка тощо) іншої особи, про це має бути зазначено в такому академічному творі з посиланням на відповідне джерело інформації та/або відповідного автора.

Посилання на джерело інформації здійснюється у спосіб, що дає змогу виокремити внесок автора в академічному творі серед результатів інтелектуальної творчої діяльності інших осіб.

Академічний твір повинен містити достовірну інформацію та не має містити сфабрикованої чи сфальсифікованої автором інформації.

У разі наведення припущень чи недоведених тверджень про це має бути зазначено в академічному творі.

В оприлюдненому академічному творі зазначаються всі його автори.

У разі використання в академічному творі об’єкта, згенерованого штучним інтелектом, автор повинен повідомити про це в такому творі із зазначенням методики генерування та/або посилання на відповідну комп’ютерну програму чи її опис згідно з вимогами щодо оформлення та/або оприлюднення відповідних академічних творів, визначених відповідним суб’єктом академічної діяльності.

В оприлюдненому академічному творі, крім авторів, зазначаються й інші особи, які брали участь у роботі над ним (надання рекомендацій, консультування, редагування, оформлення, виконання експериментів, розрахунків, перекладу тощо), із зазначенням характеру внеску кожної з таких осіб.

Інформація про рецензента (рецензентів) академічного твору може не оприлюднюватися відповідно до редакційної політики видавця.

У разі використання автором у новому академічному творі власних раніше опублікованих наукових результатів (частково або повністю) про це має бути обов’язково зазначено в цьому новому академічному творі.

Особи, які здійснюють експертну діяльність у межах процедур рецензування академічних творів, зобов’язані дотримуватися цінностей, принципів і правил академічної доброчесності,

Кожний видавець академічного твору зобов’язаний мати затверджені та оприлюднені правила, які унеможливлять опублікування академічного твору, що містить порушення академічної доброчесності. Такі правила мають визначати, зокрема, процедури належного рецензування поданих для опублікування академічних творів, їх перевірки на наявність ознак порушення академічної доброчесності, порядок розгляду інформації про можливе порушення академічної доброчесності в опублікованому академічному творі.

У разі виявлення ознак порушення автором академічної доброчесності в академічному творі, поданому для опублікування, видавець має право відмовити в опублікуванні такого академічного твору та повідомити про порушення академічної доброчесності керівника установи (керівників установ), де працює автор. Опублікований академічний твір, в якому виявлено факт порушення академічної доброчесності, відкликається видавцем у визначеному ним порядку з одночасним оприлюдненням причини відкликання. Інформація про відкликання академічного твору надсилається видавцем до бібліотек, до яких були надіслані примірники такого академічного твору.

 

Видами порушень академічної доброчесності у науковій та видавничій діяльності є:

1) відчуження авторства; 2) академічний плагіат; 3) приписування авторства; 4) самоплагіат; 5) фабрикація; 6) фальсифікація; 7) недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом; 8) недоброчесне оцінювання; 9) схиляння до порушення академічної доброчесності; 10) інституційні порушення академічної доброчесності. Законодавством можуть визначатися й інші види порушень академічної доброчесності (ст. 18 Закону України «Про академічну доброчесність»).

Порушеннями  публікаційної етики визнаються:

1) упереджене або неналежне рецензування; 2) розголошення конфіденційних відомостей рукопису рецензентами; 3) зловживання службовим становищем членами редколегії; 4) необґрунтоване затягування або відмова у розгляді рукопису; 5) дискримінація авторів за будь-якими ознаками; 6) некоректне поводження зі скаргами та звернення учасників; 7) прихований конфлікт інтересів між учасниками видавничого процесу (редакційною колегією, рецензентами, авторами статей) (згідно із узагальненням рекомендацій COPE (Комітету з публікаційної етики).

Скаргу мають право подати: автори (співавтори) наукової статті; рецензенти відповідного рукопису; члени редакційної колегії; треті особи, які виявили порушення у виданій або поданій до публікації роботі; установи, організації чи їх уповноважені представники.

Термін розгляду скарги становить до 40  робочих днів від дня її надходження на розгляд редакційною колегією. За необхідності цей строк може бути продовжений до 20 робочих днів.

Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики поширюється на: авторів (співавторів) представлених на розгляд редакційної колегії неоприлюднених статей, а також авторів (співавторів) опублікованих статей; рецензентів;  членів редакційної колегії; осіб, пов'язаних із виданням наукового  журналу «Історико-правовий часопис». 

Скарга щодо порушень академічної доброчесності, публікаційної етики зазвичай подається у електронній формі на електронну пошту info@chasopys.hl.vnu.volyn.ua та має містити:

  • повне ім'я скаржника (скаржників) та контактні дані (поштова адреса, адреса електронної пошти тощо);
  • бібліограіічний опис публікації або назва рукопису, щодо якого подається скарга (автори, назва, рік публікації чи подання на розгляд редакційної колегії, DOI – за наявності);
  • опис оскаржуваного порушення академічної доброчесності, публікаційної етики із зазначенням конкретних фактів, причетних осіб;
  • матеріали, які підтверджують скаргу (файли, результати перевірки антиплагіатним програмним забезпеченням, посилання, скріншоти тощо);
  • дата складення скарги та підпис скаржника (скан підпису чи цифровий підпис).

Як виняток скарга щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики може бути подана у письмовій формі поштовим відправленням на адресу редакційної колегії наукового журналу «Історико-правовий часопис»: вул. Винниченка, буд. 30, м. Луцьк, Волинська область,  Україна, 43025.

Для розгляду скарги головний редактор утворює тимчасову комісію з членів редакційної колегії та (або) залучених експертів у складі 3 осіб.

Персональний склад комісії визначається з урахуванням: наявності відповідної фахової компетентності; забезпечення неупередженості розгляду і відсутності конфлікту інтересів. Під час розслідування комісія має право запитувати доступ до матеріалів, інформації, які були використані автором для підготовки власного дослідження,  направляти запити на надання пояснень та документів усім зацікавленим сторонам, залучати незалежних експертів у відповідній галузі знань, використовувати програмні засоби перевірки відсутності порушень академічної доброчесності,. 

Особа, щодо якої подано скаргу, має право бути повідомленою про суть скарги та  додатків до неї у повному обсязі; надати письмові пояснення, заперечення та матеріали, які спростовують доводи скаржника; бути присутньою під час усних слухань (якщо такі проводяться); оскаржити прийняте рішення в апеляційному порядку.

Скаржник  має право отримувати інформацію про хід розгляду скарги; бути присутнім під час усних слухань (якщо такі проводяться); надавати додаткові пояснення та матеріали  протягом перевірки скарги; змінити чи відкликати скаргу до прийняття рішення. 

За результатами розгляду скарги редакційна колегія може прийняти одне або декілька таких рішень:

  • відмова у задоволенні скарги – у разі, якщо скарга визнана необґрунтованою або порушення не підтверджене під час перевірки скарги;
  • зобов’язання автора (співаторів) виправити порушення академічної доброчесності – у разі, якщо скарга визнана обґрунтованою;
  • зобов’язання редакційної колегії, рецензентів, видавців виправити порушення публікаційної етики – у разі, якщо скарга визнана обґрунтованою;
  • відкликання (ретракція) статті – у разі, якщо скарга визнана обґрунтованою. 

Редакційна колегія та залучені нею експерти під час розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики, а також після вирішення скарг зобов'язуються: не розголошувати особу скаржника без його письмової згоди, крім випадків, коли розкриття є необхідним для проведення перевірки скарги; зберігати конфіденційність персональних даних усіх учасників процедури відповідно до вимог законодавства про захист персональних даних; зберігати матеріали перевірки скарг протягом трьох років; не допускати використання інформації, отриманої в ході розгляду скарги, для цілей, не пов'язаних з таким розглядом.