«КОНГЛОМЕРАТНА ДЕРЖАВА» ЯК ФЕНОМЕН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2409-4544/2024-1/3Ключові слова:
конгломератна держава, міждержавні унії, династичні унії, середньовічна державністьАнотація
У статті пропонується ввести до вітчизняної науки історії і теорії держави і права термін «конгломератна держава», який здобув визнання і поширення у науковців Європи. Автором цього терміну, як і концепту конгломератної держави, що була результатом укладення уній між суверенними політичними утвореннями середньовіччя, є британський історик німецького походження Гельмут Кьонігсберґер. Здійснено аналіз сутності й особливостей державності у трьох конгломератних державах – Короні Арагону, Каталонії і Валенсії, Королівства Польщі і Великого князівства Литовського, Королівстві Данія, Норвегія і Швеція. Встановлено, що спільним чинником, котрий дав поштовх укладанню унійних договорів між країнами у різних регіонах середньовічної Європи були кризові ситуації, пов’язані зі спадкуванням престолу. Однак підкреслюється, що глибинними причинами, які сприяли пошукам політичних союзів та об’єднанню у конгломератну державу, були прагнення створення потужних у територіальному, а відтак у воєнному відношенні держав, боротьба проти спільних ворогів і конкурентів, економічні міркування. Загальною тенденцією доби пізнього середньовіччя у Європі було подолання феодального партикуляризму й створення централізованих держав, одним з різновидів яких стала конгломератна держава. Її потужність і час існування залежав від того, наскільки потужні та життєздатні центральні інституції їй вдалося створити і наскільки ефективним було їхнє функціонування. На чолі таких держав стояв монарх, а соціальною базою його влади в усіх конгломератних державах була родова аристократія. Запорукою лояльності аристократії було дотримання монархом її прав та привілеїв. Разом з тим, на перспективи конгломератної держави впливала наявність/відсутність у ній середнього класу, який визначав економічний розвиток держави. Конгломератні держави були феноменом європейського середньовіччя, тож існували порівняно недовго. Згодом вони або розпадалися на територіальні національні держави (як, наприклад, Данія, Швеція і Норвегія), або еволюціонували у територіальну державу (як Арагон, Каталонія і Валенсія).
Посилання
Koenigsberger H.G. Monarchies and Parliaments in Early Modern Europe: Dominium Regale or Dominium Politicum et Regale. Theory and Society. 1978. 5 (1). P. 191–217.
Elliot J.H. A Europe of Composite Monarchies. Past & Present. Vol. 137, Issue 1. November, 1992. P. 48–71.
Moller J. Konglomeratstat. Den Store Danske. Lex.dk. Aarhus universitets side. URL: https://denstoredanske.lex.dk/
Goetze D., Rohschneider M. Empires and «Composite States» in Early Modern Times. URL: https://ieg-ego.eu/en/threads/crossroads/political-spaces/dorothee-goetze-michaelrohrschneider-empires-and-composite-states-in-early-modern-times
Srodecki P., Kersken N., Petrauskas R. Unions and Divisions: New Forms of Rule in Medieval and Renaissance Europe. London-New York, NY: Routledge, 2023. 392 p.
Gerhard D. Regionalism and Corporate Order as a Basic Theme of European History. Studies in Diplomatic History: Essays in Memory of David Bayne Horn. Eds. R. Hatton and M.S. Anderson. P. 155–182.
Brisson T. N. The Medieval Crown of Aragon: A Short History. Oxford: Clarendon Press, 2000. 250 p.
Payne S. G. A History of Spain and Portugal. Wisconsin: University of Wisconsin Press, 1973. 712 p.
Chaytor H.J. A History of Aragon and Catalonia. URL: https://archive.org/details/historyofaragonc0000hjch/page/n7/mode/2up
Яковенко Н. Нариси історії середньовічної та ранньомодерної України. К.: Критика, 2005. 584 с.
Норкус З. Непроголошена імперія. Велике князівство Литовське з погляду порівняльно-історичної соціології імперії. Пер. з литовської П. Білинський. К.: Критика, 2016. 440 с.
Lauring P. A History of Denmark. Translated from the Danish by David Hohnen. Copenhagen: Host and Son, 2023. 274 p.
Brengsbo M., Jensen K.V. The Rise and Fall of the Danish Empire. Stokholm-Odense: Palgrave MacMillan, 2022. 284 p.