ДО ПИТАННЯ ПРО ПСИХОЛОГІЧНІ ВИТОКИ ПРИНЦИПУ СПРАВЕДЛИВОСТИ У НАЙДАВНІШИХ ЦИВІЛІЗАЦІЯХ МЕЖИРІЧЧЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2409-4544/2024-2/2Ключові слова:
Теорія права, психологічна теорія права, філософія права, еволюційна психологія, давній СхідАнотація
У статті репрезентована спроба сучасного обґрунтування походження принципу справедливости давніх цивілізацій Месопотамії «Рівне – за рівне» з точки зору психологічної теорії права, яка визначає суб’єктивний психічний світ людини джерелом законодавства, його зрозумілости й авторитетности. Із залученням конкретних прикладів з найвизначніших літературних пам’яток – законів Хаммурапі, шумеро-аккадського епосу, Біблії, Агади, Корану – подано огляд і верифікаційну критику теологічної теорії походження законів Давнього Сходу, до якої схилялися перші мислителі та яку латентно підтримували окремі дослідники раніше, а також підкреслено її органічний зв’язок з історичними трансформаціями суспільства та філософсько-правової думки, її подальшу еволюцію в основу близькосхідного деспотизму. Автор доходить до висновку, що без виключення економічних, соціальних і специфічних факторів, у формуванні принципу справедливости давніх культур Межиріччя відіграли ключову роль дві базові емоції людини – гнів, як підґрунтя помсти скривдженого, та страх, як першооснова стримування свавільного насильства, – у поєднанні з прогностичним мисленням, яке на певному етапі стало доступне людині як розвиненішій еволюційно істоті. Зазначено, що виникнення такого соціально-правового явища як «справедливість» у свою чергу також цілком закономірне й очікуване, з огляду на загальне ускладнення систем у світі: від неорганічної матерії до соціальної. Роль окремих політичних акторів применшується на користь фактичного існування поняття принципу справедливости у широких мас й існування неписаного права в Межиріччі, аналогічно до того ж, що ми бачимо на прикладі вітчизняної «Правди руської», причому окремо зазначено, що важливим етапом була письмова фіксація та розробка конкретних законів, підтриманих авторитетом державної сили, оскільки це запобігало порушенню чи викривленню традиційних норм. Відзначається, що у подальшому наново інтерпретована правова система Месопотамії в поєднанні з пізнішими додатками, такими як авраамічний монотеїзм і/або принцип християнського милосердя, прямо вплинула на пізніші. На основі викладеного матеріалу автор робить загальний обрис діалектичности історії права та суспільства від первинного племінного деспота, до все більш масових форм демократії.
Посилання
Bialik H.N., Ravnitzky Y.H. The Book Of Legends Sefer Ha Aggadah. Legends from the Talmud and Midrash. New York : Schocken books, 1992. 897 p.
Rahlfs A., Hanhart R. Septuaginta: Editio altera. Stuttgart : Deutche Bibelgesellschaft, 2016.
Гамалія К. Найдавніші міста світу: початок урбаністичних процесів на території Месопотамії. Народознавчі зошити. 2013. № 5. С. 795–802. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2013_5_6 (дата звернення: 11.10.2024).
Куфтирєв П.В. Правові системи давніх держав Месопотамії як джерела для формування концептів доказового права. Прикарпатський юридичний вісник. 2018. Вип. 1. С. 12–15. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pjuv_2018_1_5 (дата звернення: 9.11.2024).
На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / упоряд. М.Н. Москаленко. Київ : Дніпро, 1991. 398 с.
Платон. Держава / пер. з давньогр. Д. Коваль. Київ : Основи, 2000. 355 с.
Преславний Коран / пер. з араб. М. Якубовича. Медіна : Центр імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою, 2013. 991 с.
Сухацький Р.П. Вплив законодавства на розвиток суспільства й держави загалом на прикладі законів Хаммурапі. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2015. Вип. 31(1). С. 40–46. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2015_31(1)__12 (дата звернення: 11.11.2024).
Франко І.Я. Сотворення світу. Київ : Обереги, 2004. 160 с.
Хаммурапі. Кодекс законів. веб-сайт. URL: https://thales2002.narod.ru/chammuratext.html (дата звернення: 11.10.2024).