ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Анотація

Стаття присвячена аналізу юридичної відповідальності за екологічні правопорушення у сфері земельних відносин в Україні. Мета дослідження – визначити особливості юридичної відповідальності у контексті земельних правопорушень та показати специфіку її реалізації в умовах українського законодавства. В процесі наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання: аналіз, синтез, порівняння, індукція, дедукція та системний підхід. Результати дослідження показують, що юридична відповідальність за екологічні правопорушення є важливим інструментом охорони земельних ресурсів та забезпечення правопорядку в цій сфері. Особливістю таких порушень є поєднання екологічних і правових аспектів, що вимагає комплексного підходу до регулювання та застосування санкцій. Досліджено, що система юридичної відповідальності охоплює три основні види: цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Цивільно-правова відповідальність передбачає відшкодування збитків, однак її реалізація ускладнюється через відсутність чіткого законодавчого визначення земельного правопорушення. Адміністративна відповідальність є найбільш поширеною та застосовується за порушення земельних норм, таких як самовільне зайняття земель чи їх забруднення; вона передбачає штрафи та попередження. Кримінальна відповідальність регулюється Кримінальним кодексом України та охоплює найбільш суспільно небезпечні правопорушення, наприклад, псування земель або незаконне заволодіння природними ресурсами. Важливим аспектом цієї системи є поєднання каральних заходів із зобов’язанням усунути наслідки правопорушень і відновити екологічний стан земель. Показано, що штрафи є найпоширенішим видом покарання, а їх розмір визначається з урахуванням тяжкості порушення, особистих характеристик та майнового стану порушника. У дослідженні звернуто увагу на дискусії в наукових колах щодо запровадження спеціального виду земельно-правової відповідальності, який поєднував би не лише каральні заходи, але й усунення наслідків та запобігання повторним порушенням. Практичне значення дослідження полягає у визначенні напрямів удосконалення законодавства для підвищення ефективності юридичної відповідальності у сфері земельних правовідносин.