Реалізація принципів цивільного права у відносинах купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення

Анотація

Стаття присвячена дослідженню теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з закріпленням в законодавстві України переважного права на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення, пошуку і обгрунтування можливих шляхів їх вирішення, виходячи з основоположних принципів цивільного права. Автор зробив висновок про те, що переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передбачене у ч. 2 ст. 130 Земельного кодексу України, за своєю правовою природою істотно відрізняється від інших переважних прав купівлі майна, закріплених в законодавстві України, і не узгоджується з концепцією, призначенням і механізмом реалізації таких прав. Це право не обумовлено іншими цивільними правами відповідних суб'єктів; надається законом суб'єктам за територіальним критерієм; не має функціонального призначення та цілі, як інші переважні права. Крім того, право переважної купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення несе корупційні ризики і створює передумови для зловживання правом. На підставі зроблених висновків автор пропонує вдосконалити законодавство про купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом скасування частини 2 ст. 130 Земельного кодексу України. Прогалини регулювання та недосконалість формулювання норми ч. 2 ст. 130 ЗК України не забезпечують належних умов для ефективної реалізації та дієвого захисту цього права. Як наслідок, вирішення існуючих проблем у сфері правозастосування цієї норми може бути здійснене лише виходячи з таких приниципів цивільного права як розумність, добросовісність, свобода договору і судовий захист цивільного права та інтересу.