Історико-правова характеристика статусу суддів та судового розсуду в період Нового часу
DOI:
https://doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/4Ключові слова:
статус суддів, судовий розсуд, позитивізм, природне правоАнотація
Ключовим завданням державних органів в сучасній правовій державі є захист прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, тому за допомогою національного законодавства держава намагається створити відповідну судову систему, яка б сприяла реалізації поставленого завдання. Разом з тим, судова система будь-якої держави формується не тільки на основі сучасного законодавчого врегулювання, а й з використанням історичних напрацювань, які формувалися століттями. Дане дослідження обумовлюється необхідністю історико-правової характеристики проблеми суддівського розсуду і підготовки на цій основі рекомендацій, які можуть мати значення для подальшого вдосконалення правозастосовчої діяльності. Для досягнення зазначеної мети в процесі дослідження були проаналізовані фактори, які впливали на судовий розсуд і особливості винесення судового рішення в період Нового часу в країнах Європи. Зроблено висновок про те, що істотний вплив на суддівський розсуд у період Нового часу, Просвітництва, Відродження справив розвиток природно-правової та позитивістської концепцій праворозуміння. Період XVIII-ХIХ століть характеризувався посиленням ролі позитивізму на фоні бурхливого розвитку капіталістичних відносин, масових відкриттів у науці та техніці, що сприяли раціональному поясненню природного права. При цьому пріоритетними були етичні постулати, моральні закони та імперативи, які доповнювали позитивне право, що спростовувало його неспроможність регулювати суспільні відносини. Проголошення юридичного позитивізму основоположною течією XIX століття призвело до визнання закону єдиним джерелом права. Концепція позитивізму наполягала на обмеженні судового угляду рамками закону, у зв’язку з чим суддя майже не застосовував природне право.
Посилання
Кравчук М. А. Історико-правові аспекти судового розсуду (дискреції) / М. А. Кравчук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія право. – 2015. – Випуск 33. – Ч. 1. – С. 21-24.
Кравчук М. Судовий розсуд (дискреція): історія становлення та сучасність / М. Кравчук // Dyskrecjonalna władza sędziego. Zagadnienia teorii i praktyky. – Tarnobrzeg: Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu, 2012. – S. 67-73.
Кравчук М. Історико-правова характеристика статусу суддів та судового розсуду в країнах Західної Європи в період Середньовіччя / М. Кравчук // Історико-правовий часопис. – 2019. – № 1 (13). – С. 19-24.
Грищук О. В., Попов Д. І. Застосування природного права при здійсненні судового угляду: філософсько-правові аспекти: монографія / О. В. Грищук, Д. І. Попов. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2014. – 320 с.
Фоков А. Судебная власть в системе разделения властей / А. Фоков // Российский судья. – 2007. – № 10. – C. 2-3.
Папкова O. A. Судейское усмотрение в гражданском процессуальном праве: автореф. дис. ... канд. юрид. наук / O. A. Папкова. – М., 1997. – 22 с.
Поповський Д. П. Застосування суддівського розсуду в країнах романо-германської правової сім’ї /Д. П. Поповський // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». – 2014. – № 10-1. – Т. 1. – С. 15-18.
Куфтирєв П. В. Суддівський розсуд у теорії права: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / П. В. Куфтирєв; Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2009. – 20 с.
Костицький М. В. Філософія права / М. В. Костицький. – К.: ЮрінкомІнтер, 2000.
Донченко О. П. Свобода суддівського розсуду: від Ерліха до сучасності / О. П. Донченко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». – 2013. – Випуск 6. – Т. 2. – С. 164-168.
