ТВАРИНИ ЯК ОСОБЛИВИЙ ОБ’ЄКТ АГРАРНИХ, ЕКОЛОГІЧНИХ ТА ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз правового статусу тварин як особливого об’єкта аграрних, цивільних та екологічних правовідносин в Україні. Актуальність дослідження зумовлена подвійною природою тварин, які поєднують ознаки майна та живих істот, що потребує узгодженого правового регулювання в різних галузях права. Метою роботи є визначення специфіки правового режиму тварин залежно від їх функціонального призначення – як засобу виробництва, об’єкта права власності чи елемента навколишнього природного середовища. У межах аграрного права тварини розглядаються як основний біологічний актив сільськогосподарського виробництва. Проаналізовано особливості правового регулювання різних підгалузей тваринництва, зокрема племінної справи, бджільництва та аквакультури, а також визначено основні вимоги до утримання, використання та захисту тварин. Встановлено, що правовий режим у цій сфері поєднує економічні інтереси з принципами гуманного поводження. У цивільному праві тварини визнаються особливим об’єктом, на який поширюється правовий режим речі, що дозволяє їх участь у цивільному обороті. Водночас підкреслено обмеженість такого підходу через біологічну природу тварин, що зумовлює встановлення додаткових гарантій їх захисту та обмежень права власності. Екологічне право розглядає тварин як складову тваринного світу та елемент екосистеми, що потребує охорони і збереження. Особлива увага приділяється дикій фауні як об’єкту правового захисту, а також проблемам відтворення та збереження біорізноманіття. У результаті дослідження наведено основні ознаки тварин як об’єктів аграрно-правових, екологічно-правових та цивільно-правових відносин, а також обґрунтовано, що правовий статус тварин має комплексний і міжгалузевий характер, а його ефективність залежить від узгодженості норм різних галузей права та дотримання принципів гуманності.