НЕПОВНОЛІТНІ ЗАСУДЖЕНІ ЯК ОБ’ЄКТИ СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗА УМОВ ІЗОЛЯЦІЇ

Анотація

Ознакою морального неблагополуччя нашого суспільства є вагомий ріст злочинності неповнолітніх. Така злочинність як соціальне явище погіршує суспільні відносини та становить загрозу для майбутнього України. Діяльність щодо запобігання злочинності повинна мати системний характер, а продуктивна дія має здійснюватися на елементи, що утворюють злочинність як таку, та безпосередньо на злочинців. Невисокий рівень організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими не дає можливості для ефективного індивідуального коректування поведінки, для виправлення та ресоціалізації засуджених і призводить до рецидиву. Попри значний прогрес у сфері застосування до неповнолітніх правопорушників виправних засобів впливу, що не пов’язані із позбавленням волі, значним заходом боротьби зі злочинністю неповнолітніх є притягнення останніх до кримінальної відповідальності з подальшим застосуванням кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Негативні тенденції до зростання кількості правопорушень серед неповнолітніх, високі показники рецидивної злочинності, велика матеріальна затратність системи виховних колоній вказують на необхідність наукових досліджень, результати яких помагатимуть подальшому реформуванню пробаційної діяльності щодо неповнолітніх. У статті розглянута особа неповнолітнього засудженого як об’єкт соціально-виховної роботи за умов ізоляції. До структури соціально-педагогічного портрету неповнолітнього засудженого віднесено: соціально-демографічну характеристику (вік, стать, національність, освітній рівень, стан сімейного виховання та сферу життєдіяльності до засудження); кримінально-правову характеристику (види скоєних злочинів і терміни покарання, наявність попередніх судимостей неповнолітніх і їхній кримінальний статус у пенітенціарному середовищі); психолого-педагогічну характеристику (вікові загальні та специфічні особливості засуджених, особливості особистості засуджених унаслідок негативного впливу психофізіологічних, педагогічних і соціальних чинників).