ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄВРОПИ І ПОРЯДКУ ОСКАРЖЕННЯ ПРИЙНЯТИХ НИМИ РІШЕНЬ

Анотація

У статті здійснено комплексний порівняльно-правовий аналіз правового регулювання діяльності контролюючих органів в Україні та країнах Європи, а також порядку оскарження прийнятих ними рішень. Розкрито правову природу контролюючих органів як суб’єктів владних повноважень, проаналізовано особливості реалізації ними дискреційних повноважень та визначено ключові відмінності між національною та європейськими моделями контролю. Окрему увагу приділено адміністративним і судовим механізмам оскарження рішень контролюючих органів, ролі практики Європейського суду з прав людини та спеціалізованих апеляційних інституцій у країнах ЄС. Європейські моделі характеризуються чіткою процесуальною регламентацією, обмеженням дискреції принципом пропорційності та наявністю ефективних механізмів адміністративного й судового оскарження. На підставі проведеного аналізу сформульовано висновки щодо напрямів удосконалення правового регулювання діяльності контролюючих органів в Україні з урахуванням європейських стандартів належного врядування та ефективного захисту прав приватних осіб. Правове регулювання діяльності контролюючих органів в Україні потребує уніфікації та переходу від каральної до сервісно-орієнтованої моделі, що відповідає стандартам ЄС. Система оскарження рішень контролюючих органів у країнах Європи переважно базується на принципі обов’язкового досудового (адміністративного) оскарження, що виконує функцію фільтру для судової системи. В Україні доцільно розглянути впровадження обов’язкової адміністративної процедури для окремих категорій спорів. Для підвищення ефективності розгляду скарг варто розглянути питання імплементації європейського досвіду створення квазісудових органів (комісій, трибуналів) або інституту обов’язкової медіації (як у Франції), що дозволить забезпечити незалежність розгляду та розвантажити адміністративні суди. Судовий контроль за рішеннями контролюючих органів має враховувати баланс між перевіркою законності та втручанням у дискреційні повноваження органу.