Володимир Старосольський – відомий вчений-правник, адвокат, політик
DOI:
https://doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/6Ключові слова:
Володимир Старосольський, науковець, адвокат, громадський діячАнотація
У статті досліджені основні напрямки діяльності видатного українського правника початку XX ст. В. Старосольського, розглянуто його біографію. В. Старосольський – відомий український громадсько-політичний діяч, адвокат. Він був типовим представником українсько-польського прикордоння, походив із змішаної сім'ї. Він стає активним захисником у національному правозахисному русі в Західній Україні. Як адвокат бере активну участь в політичних процесах польських властей проти украінцв-членів ОУН, УВО, громадських і політичних діячів різної ідеологічної орієнтації В. Старосольський намагався впливати на процес конструктивного розв'язання болісної української проблеми у Польщі. В. Старосольський завжди вважав, що найкращою формою вирішення конфліктів у українсько-польських взаєминах є діалог. В. Старосольський протягом свого непересічного життя обіймав посади заступника міністра закордонних справ Української Народної Республіки (1919-1920 рр.), доктора права і професора Українського державного університету в Кам'янці-Подільському (1919-1920 рр.), Українського вільного університету в Празі (1921-1928 рр.) і Української Господарської академії в Подебратах (1922-1928 рр.). Як громадський діяч і адвокат він був дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1923 р.), головою Української соціал-демократичної партії (1937-1939 рр.), Членом-засновником Товариства українських юристів у Львові (1909 р.), членом правління Спілки українських адвокатів у Львові (1929-1939 рр.), Львівської палати адвокатів (1928-1939 рр.), Вищій раді адвокатів Польщі у Варшаві (1937-1939 рр.), членом-засновником Українського юридичного товариства у Чехословаччині (1923 р). У науковій сфері В. Старосольський реалізував себе як член редакцій юридичних журналів, автор ряду юридичних і соціологічних робіт, монографій, посібників.
Посилання
Борчук С. Володимир Старосольський у студентському русі західних українців наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / С. Борчук // Історичні студії. – 2002-2003. – № 4-5. – С. 196-202.
Довідник з історії України: у 3-х т. Т. 3. / Інститут історичних досліджень Львівського держ. ун-ту ім. Івана Франка. – Київ: Генеза, 1999. – 1132 с.
Мала енциклопедія етнодержавознавства. – Київ: Генеза, 2018. – 942 с.
Старосольський В. Принцип більшості / В. Старосольський. – Львів: Літопис, 2018. – 312 с.
Stanisław S. Włodzimierz Starosolski – wybitny ukraiński prawnik, uczony i działacz spolecznopolityczny / S. Stanisław // Володимир Старосольський. Принцип більшості. – Львів: Літопис, 2018. – С. XXII-L.
Тищик Б. Й. Західно-Українська Народна Республіка (1918-1923). Історія держави і права / Б. Й. Тищик. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 392 с.
Юридична енциклопедія: у 6 т. – Т 5. / ред. Ю. С. Шемшученко [та ін.]; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – Київ: Українська енциклопедія, 2003. – 736 с.
