ПРИНЦИП СУБСИДІАРНОСТІ ЯК БАЛАНС ВЗАЄМОДІЇ ІНСТИТУЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ)

Анотація

Стаття присвячена висвітленню питання про роль та значення принципу субсидіарності як сучасного принципу, що допомагає забезпечувати взаємодію між інституціями різного рівня в складних ієрархічних системах, в тому числі, міжнародних або наднаціональних. Особливого значення набуває висвітлення принципу субсидіарності через його роль в соціальній доктрині католицької церкви, яка вплинула на формування та просування фундаментальних думок з організації діяльності церкви і, як результат, на погляди щодо сучасної та прогресивної організації відносин між інституціями, організаціями, групами в межах держави, так і організації відносин між державами або державами та наднаціональними інституціями на міжнародному рівні, в основі чого були покладені думки про соціальну справедливість та свободу щодо самостійного вирішення певних питань на локальному рівні. Стаття досліджує основні положення, які встановлюють та регулюють принцип субсидіарності в Європейському Союзі як наднаціонального утворення в аспекті широкого масиву розуміння сучасними вченими принципу субсидіарності як частини складного механізму взаємодії суб’єктів у горизонтальних та вертикальних відносинах. Для проведення аналізу поняття «принципу субсидіарності», стаття окреслює декілька підходів до його визначення та розуміння сучасними вітчизняними та закордонними вченими. Крім того, у статті звертається увага на розуміння цього поняття через вимір справедливості, гармонізації інтересів та досягнення суспільного блага при його застосуванні у глобальних наднаціональних утвореннях, в основі чого покладено питання розподілу компетенцій. Звертаючи увагу читачів та дослідників на означене питання, стаття наголошує на важливості розуміння фундаментальних ідей та концепцій, які покладені в основу сучасних принципів адміністративного права, їх генезу та вплив на процеси державотворення та питання розподілу компетенцій в ієрархії суб’єктів різного рівня (в даному випадку - принципу субсидіарності), які, в свою чергу, активно впливають на взаємовідносини в суспільстві, та як результат, на подальший розвиток і потенційне вдосконалення їх взаємодії.