РЕФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню основних напрямів сучасного і перспективного нормативно-правового регулювання системи публічних закупівель в Україні в умовах євроінтеграції та сталого розвитку. Наголошено, що концепція сталого розвитку в регулюванні національної сфери публічних закупівель почала реалізовуватися у вітчизняному правовому полі порівняно нещодавно. Зауважено, що першою комплексною, системною спробою упровадити цей підхід у профільне законодавство стало прийняття 19.09.2019 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі». Проаналізовано окремі наукові підходи до розуміння поняття, змісту і складових концепції сталого розвитку. Досліджено економічну, екологічну та соціальну складові сталого розвитку та їх закріплення в національному закупівельному законодавстві. Наголошено, що основний масив еколого-правових положень та норми соціального характеру Закону № 922-VIII ‒ значною мірою результат задекларованої в його преамбулі мети адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію. Аргументовано, що неухильність та послідовність процесу наближення національної нормативно-правової бази у сфері публічних закупівель до acquis ЄС з урахуванням концепції сталого розвитку чітко прослідковуються у Стратегії реформування системи публічних закупівель («дорожній карті»). Доведено, що подальші реформування і розвиток вітчизняної системи публічних закупівель повинні здійснюватися з урахуванням необхідності досягнення цілей сталого розвитку відповідно до існуючих соціальних та екологічних пріоритетів. Зроблено висновок про потребу реалізації концепції сталого розвитку й балансу його економічної, екологічної та соціальної складових в нормативно-правовому регулюванні національної сфери публічних закупівель у Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024–2026 роки.