Громадянські (особисті) права суддів як елемент їх конституційної правосуб’єктності
DOI:
https://doi.org/10.32782/2409-4544/2020-1/8Ключові слова:
суддя, правовий статус судді, права судді, конституційна правосуб’єктністьАнотація
У статті досліджено права і свободи суддів, які втілюють сутність і зміст правового зв'язку судді з судами. Права суддів пропонується розглядати як вид і міру їх можливої або дозволеної поведінки, встановлені нормами права для реалізації їх функцій і завдань та забезпечуються державою. Автор вважає дискусійною позицію про те, що права суддів виникають виключно з моменту призначення на посаду судді. Деякі права (наприклад, право на повагу до гідності або право на результати творчої та інтелектуальної діяльності) належать громадянину і до призначення його на посаду судді, і після припинення суддівської діяльності. Однак після призначення на посаду судді вищевказані права набувають нового змісту і забезпечуються дещо іншими засобами державного примусу. У зв'язку з цим права суддів можна розділити на загальні і спеціальні. До загальних відносяться ті права, які належать судді як людині і громадянину, але після вступу у відповідний правовий статус змінюють зміст, порядок реалізації та забезпечення. До спеціальних належать права, які в науковій літературі прийнято називати посадовими, тобто пов'язані зі здійсненням правосуддя. Такі права виникають з моменту набуття особою правового статусу судді (з моменту складення присяги). Зазначені права можуть бути статусними (право на відставку, право на участь у суддівському самоврядуванні, право на повагу професійної честі та гідності тощо) та функціональними (право на витребування доказів, право на окрему думку тощо).
Посилання
Декларація про право на розвиток, прийнята резолюцією 41/128 Генеральної Асамблеї від 4 грудня 1986 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_301.
Федоренко В. Л. Конституційне право України: підручник / В. Л. Федоренко. –К.: Вид-во Ліра-К, 2016. – 616 с.
Аллан Т. Р. С. Конституційна справедливість. Ліберальна теорія верховенства права / Т. Р. С. Аллан; пер. з англ. Р. Семківа. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 385 с.
Скомороха Л. Окремі аспекти посади професійного судді / Л. Скомороха // Право України. – 2016. – № 8. – С. 140-149.
Москвич Л. М. Правовий статус носіїв судової влади в Україні (професійні судді, народні засідеталі, суд присяжних: монографія) / Л. М. Москвич, С. О. Іваницький, І. О. Русанова; за заг. ред. І. Є. Марочкіна. – Харків: Фінн, 2009. – 488 с.
Клеандров М. И. Статус судьи: учебное пособие / М. И. Клеандров. – Новосибирск: Наука; Сибирская издательская фирма РАН, 2000. – 444 с.
Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 28 березня 2008 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/60C6115C9EF459C0C2257AF4005219 BA.
Серьогін В. О. Право на недоторканність приватного життя у конституційно-правовій теорії та практиці: монографія / В. О. Серьогін. – Х.: ФІНН, 2010. – 453 с.
Протокол № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї від 16 вересня 1963 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_059
Кодекс суддівської етики, затверджений ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://court.gov.ua/userfiles/Kodex%20sud%20etiki(1).pdf.
