ПРОКУРАТУРА У ДЕРЖАВНОМУ МЕХАНІЗМІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (СЕРЕДИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Анотація

У статті розглянуто особливості створення, функціонування та розвитку органів прокуратури у судовій системі у Російській імперії в середині ХІХ – початку ХХ ст. Зокрема, проаналізовано законодавчу та нормативну базу судової реформи 1864 р., окреслено правові засади діяльності органів прокуратури у складі Міністерства юстиції царської Росії, висвітлено особливості здійснення реформ органів державної влади та судових установ. Здійснено комплексний історико-правовий аналіз організаційно-правових основ і напрямків функціонування органів прокуратури у загальноімперському державному механізмі, розкрито повноваження органів прокурорського нагляду та принципи їх взаємодії з іншими суб’єктами судової влади у Російській імперії у середині ХІХ – на початку ХХ ст. Розглянуто питання реорганізації прокуратури, внаслідок чого суттєво розширилася роль і повноваження орга- нів прокурорського нагляду у судовому процесі. Детально окреслено обов’язки прокурора, роль прокурора при розгляді судовою палатою цивільних справ, а також повноваження прокурора при розгляді судовою палатою кримінальних справ. Розкрито механізм впливу на членів судів через інститут призначення і переміщення на посади, вивчено ієрархію підпорядкування, яка була характерна для тогочасних органів прокуратури у Російській імперії. Висвітлено питання про взаємини прокурора і слідчого, деталізовано один із найважливіших принципів судової реформи 1864 р. – принцип незалежності судів. Розглянуто та проаналізовано кадрові вимоги, що висувалися до кандидатів на посади прокурорського нагляду. Автором зроблено висновок про важливість органів прокурорського нагляду у діяльності судової палати, а також підсумовано, що судова реформа 1864 р. принесла багато позитивного, новаторського та демократичного, однак на практиці один із основних її принципів – незалежність судів – порушувався й ігнорувався.