ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ ТОМАСА ГОББСА ТА ДЖОНА ЛОККА НА ДЕРЖАВНУ ВЛАДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2409-4544/2022-1/2Ключові слова:
держава, влада, суспільна угода, суспільний договір, держава, власність, Томас Гоббс, Джон Локк.Анотація
У статті розглянуто та проаналізовано політичні концепції Т. Гоббса та Дж. Локка, визначено основні аспекти природного стану, формування та функціонування держави за Т. Гоббсом; визначено основні аспекти природного стану, формування та функціонування держави за Дж. Локком; визначено спільні та відмінні риси політичних теорій видатних філософів. У політичній філософії Т. Гоббса було розроблено ідею про внутрішню непокору, свободу совісті як «права людини і громадянина», про те, що державна влада мусить визнавати, а не просто дозволяти персональну незалежність своїх громадян, їх права діяти на власний розсуд. Концепції і поняття, які він використовував, згодом були застосовані Локком у його власній теорії. Зазначено, що Дж. Локк уперше сформулював державно-правовий ідеал буржуазного суспільства, а його вчення значною мірою вплинуло на формування юридичного знання і встановлення буржуазного конституційного правління в країнах не тільки Європи, а й Америки. Т. Гоббс і Дж. Локк, обґрунтовуючи природу держави, брали за основу теорію «суспільного договору», що саме по собі наділяє їх філософські погляди на походження держави низкою спільних рис. Проте філософи по-різному тлумачили природний стан, зміст суспільного договору, громадський стан, і, зрештою, сам державний стан. Тож, незважаючи на спільну базисну теорію і конструкцію, вони отримують в результаті майже діаметрально протилежні державні системи. Концепція Т. Гоббса визначається багатьма дослідниками як абсолютистська, а Дж. Локка як ліберальна. Локк є фундатором ліберально-демократичної традиції в західній політичній думці, його вплив помітний і в американській конституції, і у маніфестах часів французької революції, а пізніше й у розвитку сучасного лібералізму, а його праці зіграли значну роль у розвитку теорій природних прав, конституціоналізму і толерантності. Гоббс зробив перше системне дослідження політичного механізму з точки зору його владної природи. Тобто, перший концептуальний аналіз природи влади, яка знаходиться в основі будь-якого політичного механізму як такого. Зроблено висновок, що з огляду на те, як праці Томаса Гоббса і Джона Локка вплинули на розвиток сучасної західної ліберальної політичної теорії, дослідження їхніх політичних концепцій допомагає в розумінні шляху, який пройшла європейська правова думка, що є важливим для розуміння сучасних політичних процесів.
Посилання
Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної. К, 2000.
Усов Д. В. Філософія свободи Томаса Гоббса: засадничі складові та новітні контексти. Філософський альманах. 2021. Випуск 2(174). Том 1. С.81-94.
Локк Д. Два трактати про врядування . К.: Основи, 2001. 265 с.
Гусєв В.І. Гносеологічні засади політичної теорії Джона Локка. Наукові записки: філософія та релігієзнавство. Національний університет «Києво-Могилянська академія». 2005. Т. 37.
Гусєв В. І. Ліберальна філософія Джона Локка і американська революція . Наукові записки: філософія та релігієзнавство. Національний університет «Києво-Могилянська академія». 2004. С. 40–46.
Грицишина М. В. Ідеї моральних відносин в філософії Дж. Локка. Гілея. 2013. № 77. С. 203-206.
Юдін 3. М. Злет ідеї суспільного договору (Т. Гоббс і Дж. Локк) та сучасний контрактивізм. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. №2. С. 27–31.
Ковалев, А. В. (2018). Теория либерализма Дж. Локка в истории зарубежной политической мысли. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/teoriya-liberalizma-dzh-lokka-v-istoriizarubezhnoy- politicheskoy-mysli
Якоб М.М. Т.Гоббс та Дж. Локк як фундатори принципів соціально -правової держави. Вісник КНУ. Філософія. Політологія. 2003. С. 94-97.
Коваленко О. В. Свобода людини: природний і державний аспекти (Т. Гоббс, Дж. Локк). Держава і право. 2012. №56. С. 101–103. 11. Коваленко А. Проблеми взаємодії виконавчої та законодавчої влади у політичному вченні Дж. Локка. Нова політика. 2000. №5. С. 27–31.
Коваленко А. Передчасно «Левіафан» списувати в брухт: політико-правова концепція походження і розвитку державної влади Т.Гоббса. Віче. 2002. №8. С. 64–68.
Соловьев Э. Ю. Политическая философия Томаса Гоббса. Философия эпохи ранних буржуазных революций . М.,1999. С. 223-240.
Шульц Э. Э. Политическая теория социального протеста от Аристотеля до Гоббса. 2014 URL: https://cyberleninka.ru/article/n/politicheskaya-teoriya-sotsialnogo-protesta-otaristotelya- do-gobbsa
Гусєв В. І. Ідея свободи у філософії Д. Локка. Наукові записки: філософія та релігієзнавство. Національний університет «Києво-Могилянська академія». 2001. Т. 19. С. 34–40.
Цанава Б. З. Эволюция концепции свободы в политической философии Томаса Гоббса. 2019. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/evolyutsiya-kontseptsii-svobody-v-politicheskoyfilosofii- tomasa-gobbsa
Кирюхин Д. И. Понимание справедливости Джоном Локком. 2013. URL: https:// cyberleninka.ru/article/n/ponimanie-spravedlivosti-dzhonom-lokkom