НОТАРІАТ У КИЇВСЬКІЙ СУДОВІЙ ПАЛАТІ (1881–1918 РР.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2409-4544/2021-2/6

Ключові слова:

судова реформа 1864 р., Київська судова палата, нотаріат, Російська імперія

Анотація

У статті розглянуто особливості створення та функціонування органів нотаріату у судовій системі у Російській імперії у середині ХІХ – на початку ХХ століття. Зокрема, охарактеризовано історіографічну базу проблеми, сформульовано особливості розвитку інституту нотаріату в контексті європейської історії держави і права, розглянуто правові особливості організації та функціонування судових установ на території округу Київської судової палати, проаналізовано законодавчу та нормативну базу, що забезпечувала роботу нотаріату в ході судової реформи 1864 р., зокрема розкрито основні статті Положення про нотаріальну частину, які докорінно змінили нотаріальну частину дореформеного періоду і утворили окремий правовий інститут, у результаті чого встановлено, що Положення не лише регулювало порядок призначення на посаду нотаріуса, його компетенцію, повноваження і відповідальність, але й визначало порядок учинення окремих нотаріальних дій, зокрема, встановлювало чіткі форми і правила складання всіх нотаріальних актів. Здійснено комплексний історико-правовий аналіз функціонування органів нотаріату в загальноімперському державному механізмі, розкрито повноваження органів нотаріату та принципи їх взаємодії з іншими суб’єктами судової влади у Російській імперії у середині ХІХ – на початку ХХ століття. Розглянуто та проаналізовано кадрові вимоги, що висувалися до кандидатів на посади нотаріату. Зроблено узагальнюючий висновок, що розвиток нотаріальної справи на території українських земель, які перебували у юрисдикції Київської судової палати, був нерозривно поєднаний із загальноросійськими правовими традиціями, а поступовий розвиток нотаріальної діяльності в регіоні зумовлювався зростанням економічного потенціалу, а тому і цивільного обігу, розширенням кола об’єктів та суб’єктів приватної власності.

Посилання

Левчук Ю.М., Яцишин М.М. Київська судова палата в державному механізмі Російської імперії (1880–1917): історико-правове дослідження : монографія. Луцьк, 2021. 172 с.

Нелін О.І. Інститут нотаріату в Україні: від минувшини до сьогодення : монографія. Київ, 2013. 130 с.

Нелін О.І. Становлення і розвиток інституту нотаріату в Україні (історично-правовий аспект). Юридична Україна. 2012. № 7. С. 11–15.

Долинська М.С. Правовий статус нотаріуса на українських землях за часів Російської імперії на підставі Положення про нотаріальну частину від 14 квітня 1866 р. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія «Юридична». № 4. 2014. С. 98–105.

Долинська М.С. До питання історіографії та методології дослідження інституту українського нотаріату та нотаріального законодавства. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2015. № 1. С. 136–145.

Долинська М.С. Особливості правового регулювання нотаріальної діяльності на українських землях у складі Російської імперії (1783–1917 рр.). Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. Вип. 5. Т. 1. С. 12–15.

Ясінська Л.Е. Становлення та розвиток інституту нотаріату в Україні (історико-правовий аспект) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Львів, 2005. 18 с.

Ясінська Л.Е. Європейська правова традиція та розвиток інституту нотаріату в Україні. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2010. № 8. С. 153–162.

Ясінська Л.Е. Організація і діяльність нотаріальних органів за судовою реформою 1864 р. у Росії. Вісник Львівського університету. Серія «Юридична». 2000. Вип. 35. С. 117–119.

Ясінська Л.Е. Становлення інституту нотаріату в контексті європейської історії держави і права. Вісник Львівського університету. Серія «Юридична». 2004. Вип. 39. С. 93–101.

Комаров Н.И. Нотариат в Российской империи во второй половине ХІХ – начале ХХ века (Историко-правовое исследование) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Москва, 2004. 159 с.

Кінаш У.Я. Правові та організаційні засади діяльності державних нотаріальних контор та архівів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. Ірпінь, 2016. 195 с.

Высочайше утвержденное положение о нотариальной части. Именной [указ], Сенату. 1866. Апреля 14. ПСЗ. Собрание второе. Санкт-Петербург, 1868. Т. XLІ, С. 350.

Положение о нотариальной части. 14 апреля 1866 года. Санкт-Петербург, 1866. 25 с.

Положение о нотариальной части. Издание 1892 г. Свод законов Российской Империи в 5 кн., 16 тт. Том 16, часть первая. Санкт-Петербург, 1912. С. 325–366.

Шевченко Н.В. Розвиток нотаріату на Півдні України (1866–1917 рр.) : дис. … канд. істор. наук (доктора філософії) : 07.00.01 «Історія України». Миколаїв, 2019. 372 с.

Шевченко Н.В. Реформування нотаріату в Російській імперії у 1866 році. Наукові праці : науковий журнал. Миколаїв, 2017. Т. 304. Вип. 292. («Історія»). С. 39–42.

Шевченко Н.В. Нотаріат України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: історіографія проблеми. Гілея : науковий вісник. Київ, 2018. Вип. 139 (12). Ч. 1. Історичні науки. С. 7–12.

Ільїна Ю.П. Питання, що виникають при дослідженні виникнення та формування нотаріату в Україні. Вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2012. № 3. С. 64–67.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-30

Як цитувати

Яцишин, М. М. (2022). НОТАРІАТ У КИЇВСЬКІЙ СУДОВІЙ ПАЛАТІ (1881–1918 РР.). Історико-правовий часопис, 17(2), 42-50. https://doi.org/10.32782/2409-4544/2021-2/6

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ, ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА